8 Апреля 2019

Статево-гендерно-етасологічна акмеологія та нейропедагогіка

Етологічна і етасологічна акмеологія

Статево-гендерно-етасологічна акмеологія та нейропедагогіка

        

            Автором досліджується актуальна проблема впливу етасології та кіберакмеології на формування інноваційних поглядів наукової молоді за допомогою нейропедагогіки і кібернетичної акмеологічної математично-праксеологічної інтелектно-експертної ергатично-ергономічної аналітичної інформаційної системи. Автор у своїх дослідженнях використовує основи акмеології, кіберакмеології та такої науки, як нейропедагогіка, це міждисциплінарні інноваційні науки і технологія розвитку і виховання людини; нові наукові теоретичні, емпіричні і практичні, дані стосовно різних типів функціональної організації мозку у юнаків і юнок; нові знання про функціональний розвиток мозку дитини і дорослого; нові стратегії експериментального дослідження активного і змістовного відношення особи до життєдіяльності; нові наукові програми, методики, технології роботи з людиною; нові нейропсихологічні методи діагностики та прогнозу психічного розвитку; нові форми психологічної корекції поведінки дитини і дорослого на основі творчої педагогіки для розкриття креативних можливостей людини; нові наукові підходи до гендерного навчання і виховання у родині, дошкільних установ, школах, Вузах, установ післядипломної освіти та неперервного навчання і самонавчання; базова наука, що об’єднує такі науки як: нейроанатомія;  нейробіологія; нейроморфологія; нейропсихологія; нейрофізіологія; нейрогенетика; психогенетика;

            Головна мета нейропедагогіки, а також кібер- акме- нейропедагогіки - допомогти вчителям, викладачам, вихователям оптимально, якісно и творчо вирішувати педагогічні задачі, використовуючи знання про індивідуальні особливості мозкової організації вищих психічних функцій. Ця наука враховує еволюцію людини. Жінка як «берегиня» передає потомкам інформацію про минуле; чоловік, як «революціонер», пошукувач передає інформацію про сучасне. На ньому «відпрацьовуються» усі «новинки» еволюції; у нього природно більше корисних і шкідливих мутацій (генетичних відхилень); при змінах довкілля (екологічних, соціальних, політичних, ейкуменних) більше страждають чоловіки; їх мозок менш надійний, більш уразливий.

            Дослідження біотоків мозку та електропотенціалів різних ділянок мозку дає можливість зробити такі висновки: мозок жінки і чоловіка працюють - не однаково; всі 10 підсистем людини (життєдіяльності чоловіка і жінки) працюють за різними алгоритмами (технологіями); генотип та фенотип (4000 - 4 500 параметрів) - різнохарактерні у чоловіків і жінок; послідовність дозрівання (визрівання, зростання) різних психічних функцій у чоловіків і  жінок суттєво різні; органи: моторні, зорові, слухові, асоціативні - працюють за різними програмами; рівень розвитку мислення - різний; також різні: типи темпераменту, нервової системи, антропологія, вплив довкілля, ЗМІ, наркотиків, ойкумени тощо. Тобто всі діти (дівчата і хлопці) «розвиваються» по різному та ще із наголосом (урахуванням) природних статевих особливостей; навчати і виховувати кожну дитину треба індивідуально, системно та комплексно, а головне довгостроково і неперервно; навчати і виховувати кожну дитину потрібно з урахуванням природних статевих особливостей. Дівчата і хлопці - дуже різні. До 7 років у дитини формується його особистий тип мислення: наочно - дійовий, наочно - образний, абстрактно - мовний. Всі діти (хлопчики і дівчата) розвиваються по різному: різна організація психічних процесів; по різному функціонує мозок: різні електропотенціали різних ділянок кори мозку (моторні, зорові, слухові, асоціативні); різні процеси сприйняття і аналізу інформації; визрівання різних психічних функцій мають різні терміни, тип і якість. Вчені роблять висновок: не можна виховувати / навчати безстатевих істот, які при цьому «гублять» переваги своєї статі. Дослідження відомих вітчизняних і закордонних вчених дозволяють зробити висновок, що сучасні методики навчання частіше за все налаштовані на дівчат; вони не вчать, як вчити юнаків, хлопців, чоловіків. Стратегія навчання у дитячому садку, школі, виші розраховані на особливості жіночого організму. Вчені задають питання: а чи може жінка виростити, виховати справжнього чоловіка? І відповідають - навряд чи!  А чому? Тому, що у неї інший тип мозку і інший тип мислення.  Вчені роблять висновок: дівчина і хлопець - два різних світи; дівчину і хлопця не можливо виховувати / навчати однаково; вони по різному (природно): дивляться на світ;  слухають і чують; розмовляють і мовчать; відчувають і переживають.

            Автор також досліджує статево-гендерні типи функціональної асиметрії мозку (ФАМ), що впливають на якість виховання та освіти. Існують декілька базових типів функціональної асиметрії мозку, що базуються на трьох основних показниках людини, які треба враховувати викладачу: «рукість», «окість», «ухість». Праворукі з ведучим правим оком і правим вухом (це, як правило, «лівосферники» або «мислителі»). Праворукі з ведучим лівим оком і лівим вухом (це, як правило, «правосферники» або «художники», митці). Праворукі з ведучим лівим оком і правим вухом (це змішаний тип ФАМ). Праворукі з ведучим правим оком і лівим вухом (це змішаний тип ФАМ). Ліворукі - це специфічна група; ярко виражені - правосферники зі спеціальним характером функціональної асиметрії; у них частіше трапляються неврози; в нашій країні  ліворукі у середньому - це 4-7 людей зі 1000 (у США 13 зі 100) (досліджені мало). Серед ліворуких чоловіків більше ніж жінок; серед них багато обдарованих дітей, з них часто виростають художньо обдаровані дорослі люди. Ліворукі були: Пабло Пікасо, Гай Юлій Цезар, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Бетховен, Чарлі Чаплін, Ерне Рубік тощо. Ліворукі діти - це діти з гештальним типом розвитку мови, в основі якого «лежить» образ об’єкта через ритм і музику слова, тобто об’єкт який бачать дитина, вона «наспівує» як цілісну структуру, образ, явище. Ліворуки діти зазвичай більш уразливі, емоційні, рухомі, запальні, гарячі, тривожні; гірше звикають до зміни обставин (у дитячому садку, школі); тонше відчувають колір і форму предмету; глибше бачать відмінності між предметами, навіть коли право руки їх не бачать (тобто індивідуалізують довкілля. Тому ліворуких дуже багато у школах для художньо обдарованих. Ліворуки орієнтуються на почуття (зорові. тактильні), а не на мову, тому їм треба спиратися на малюнок; їх стихія - індивідуальна робота (не в колективі) та власна ініціатива та інтуїція; вони часто відчувають «декстрастреси», тобто правий стрес, коли у світі все налаштовано для зручності праворуких. У ліворуких, у віці 7 - 20 рр. результати у навчанні значно вищі, ніж у праворуких. У ліворуких є унікальні задатки, яких не має у праворуких. Але дорослі не вміють навчати ліворуких (не має відповідних методик навчання) і тому їх більше у ПТУ та серед робочих. Група ліворуких вельми неоднорідна. У них, наприклад, центр мови може зустрічатися у правій або лівій сфері, або у обох сферах. Спроби перевчити ліворуких на праворуких може призвести до тяжких наслідків. Амбідекстри - це «обоеруки» люди, які однаково добре володіють двома руками; особливості їх психіки можуть бути як і у ліворуких, але вони страждають від декстрастресу. Робляться висновки:  висока ступінь праворукості прямо пов’язана з підвищеною лівосферністю мозку;  низька ступінь праворукості - вказує на підвищену активність правої сфери мозку. У цих випадках можливі різні підгрупи з різними властивостями. Але головним є те, що кожна дитина - індивідуальна і цю індивідуальність треба поважати, бо вона заснована на законах природи, законах роботи мозку.

            Права півкуля «відповідає» за цілісне, синтетичне, евристичне, паралельне, одночасне, дедуктивне мислення. Вона «обслуговує» лівий бік тіла (сприймає / передає відповідні імпульси, команди); охоплює картину світу цілісно, одночасно,, синтезовано і швидко. Жінки у більшості випадків - правосферники. У дівчат права сфера визріває повільніше. Ліва півкуля - за аналітичне, класифікаційне, алгоритмічне, послідовне, індуктивне мислення. Вона «обслуговує» праву половину тіла; працює дискретно, аналізуючи світ повільно. Чоловіки у більшості випадків - лівосферники. У хлопців ліва сфера визріває повільніше ніж у дівчат. Але у нормальному стані людини - мозок працює комплексно, тобто використовуючи і ліву і праву сферу.          Дослідження показують наступне. «Лівоочні»  люди часто бувають боязкими, несміливими, сором’язливими; добре прилаштовуються до діяльності у малих групах та не формальних міжособистісних контактах без строгої підпорядкованості; погано почувають себе у великих колективах при авторитарності вихователя-вчителя; вирізняються високою стійкістю до перешкод і високою працездатністю; у них нахил до «невротичного» стану; мають високий інтелект. Люди, що віддають перевагу правій руці, оку, вуху - зазвичай стійкі до невротичних факторів; у них у середньому нижче інтелект і працездатність. «Лівовухі» люди - часто мають великі труднощі з вивченням іноземних мов у школі (при класичному підході до вивчення мов), але легко засвоюють мову, якщо їх «розмістити» у іноземне мовне середовище; з них робляться добрі керівники, менеджери, логістики.

            Вчені всіх людей ще умовно поділяють на дві великі групи: «мислителі» - це ті у кого переважає (більш розвинута) ліва півкуля мозку; це так звані раціоналісти, аналітики, розважливі, помірковані, розсудливі і слабо емоційні; «митці»  або «художники» - це ті, у кого переважає права півкуля мозку; це так звані емоційними, інтуїціоністи, які «охоплюють» явища у цілому, без логіки і аналізу. Бувають і «змішані» - «мислителі» + «митці». Існує класифікація типів особистості  на основі типів темпераменту людини.

            Відомо, що справжній педагог (акме- педагог) – це акмеологічна особа, яка відмінно володіє методологією передачі знань, технологіями здобуття і передачі знань, інструментарієм здобуття, використання та передачі знань. Він обов’язково повинен враховувати перелічені вище особливості дітей, які досліджуються нейропедагогікою. Акме- педагог враховує кібернетичну  акмеологію, кібер-акме- нейропедагогіку, стан індивідуального здоров’я особистості та індивідуальне відношення до навчання. Дуже важливо акме- педагогу враховувати стан здоров’я навчаємого на основі таких наук як санологія та валеологія. Відомо, що у світі існує: 500 000 ліків; 600 000 хвороб; 140 вузьких спеціалістів – лікарів; безліч методик виховання та навчання; 40 000 професій. При гендерно-санологічному підході при дослідженні людини автори комплексно розглядають 10 (десять) суперсистем особи: м’язову, скелетну (кісткову), нервову, ендокринну, серцево-судину, імунну, дихальну, травлення, сечовивідну, репродуктивну та вплив на них екологічно-фармакологічних чинників.