Словарь

Е
ЕЛЕКТРИКА

  1. Прояв однієї з форм енергії, властивої електричним зарядам як рухомим, так і тим, що знаходяться у статичному стані.  2. Сфера науки і техніки, що вивчає електричні явища: взаємодію між зарядженими тілами, явища поляризації та проходження електричного струму (рос. электричество; англ. electricity).

ЕЛЕКТРИЧНЕ КОЛО ПАСИВНЕ

  Електричне коло, що складається тільки з пасивних елементів (рос. электрическая цепь пассивная; англ. passive (electric) circuit).

ЕЛЕКТРОВИБУХ

  Процес швидкого перетворення енергії електричного поля на внутрішню енергію речовини у міжелектродному проміжку. За своїми питомими характеристиками є одним із найпотужніших джерел імпульсної дії на матеріали (рос. электровзрыв).

ЕЛЕКТРОД

  Конструктивний елемент, який є провідником певної форми, призначений для здійснення контакту з робочим середовищем, що має малу питому провідність. Примітка. Між двома електродами можуть існувати різниця потенціалів та електричний струм (рос. электрод; англ. electrode).

ЕЛЕКТРОД ЕЛЕКТРОГІДРАВЛІЧНОЇ УСТАНОВКИ

  Конструктивний вузол, комутуючий електричну енергію в розрядному проміжку, що знаходиться у робочому середовищі (рос. электрод электрогидравлической установки).

ЕЛЕКТРОДИНАМІКА

  Розділ фізики, який займається вивченням взаємодії наелектризованих, намагнічених тіл та провідників зі струмами. Базовими поняттями класичної електродинаміки є уявлення про електричне та магнітне поле навколо заряджених тіл і провідників зі струмом. Основними рівняннями класичної електродинаміки є рівняння Максвелла, які встановлюють зв`язок величин, що характеризують електричні та магнітні поля, з розподілом у просторі зарядів та струмів (рос. электродинамика).

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ

  Фізичний термін для визначення кількості електричної енергії, що подає генератор в електричну мережу або отримує з мережі користувач. Основною одиницею вимірювання електричної енергії слугує кіловатт-год (та кратні йому одиниці). Для більш точного опису електроенергії використовуються такі параметри, як напруга, частота та кількість фаз (для змінного струму), номінальний і максимальний електричний струм (рос. электроэнергия).

ЕЛЕКТРОМАГНІТ

  Пристрій, що створює магнітне поле при проходженні електричного струму. Електромагніт складається з обмотки і феромагнітного осердя (магнітопровід) та набуває властивостей магніту при проходженні по обмотці струму, який створює магнітне поле. У електромагнітах, призначених для створення механічного зусилля, присутній також якір (рухома частина магнітопроводу), що передає зусилля. Магнітопроводи виготовляють із магнітом`яких матеріалів -електротехнічної або якісної конструкційної сталі. Для зниження втрат на вихрові струми магнітопроводи виконують з набору листів (шихта) (рос. электромагнит; англ. electromagnet).

ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ЕНЕРГІЯ

  Наявна в електромагнітному полі енергія. Сюди ж відносяться окремі випадки чистого електричного поля і чистого магнітного поля. Ця енергія дорівнює механічній роботі, здійснюваній при переміщенні зарядів та провідників у електричному і магнітному полях (рос. электромагнитная энергия).

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ

  Сукупність електротехнічних пристроїв (електричних машин, апаратів, допоміжного обладнання), об`єднаних спільними ознаками. Електрообладнання може бути призначене для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її на інший вид енергії. Основним нормативним документом для створення електроустаткування є "Правила улаштування електроустановок" (ПУЕ), а при експлуатації – "Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів" (ПТЕЕС) (рос. электрооборудование; англ. electrical equipment).

ЕЛЕКТРОСТАТИКА

  Розділ електрики, який вивчає взаємодію статичних, тобто нерухомих електричних зарядів, в електростатичному полі (рос. электростатика).

ЕЛЕКТРОТЕХНІКА

  Область технічних наук, яка вивчає генерацію, розподіл, перетворення, передачу та використання електричної енергії. Електротехніка виділилась у самостійну науку з фізики в кінці XIX століття (рос. электротехника).

ЕЛЕКТРОФІЗИКА

  Розділ фізики, який вивчає електрику (рос. электрофизика).

ЕЛЕМЕНТ (електричного кола)

  Складова частина електричного кола, яка не може бути розділена на частини конструктивно без втрати властивих йому характеристик (рос. элемент цепи; англ. circuit element).

ЕЛЕМЕНТ ІДЕАЛЬНИЙ (електричного кола)

  Абстрактне подання елемента кола, що характеризується тільки одним параметром (рос. элемент идеальный; англ. ideal element (circuit)).