9 Января 2021

АКМЕ- ІННОВАЦІЙНА ОСВІТА

Головна мета Акме- освіти - допомогти, тим хто навчається засвоїти   методи, які дозволять самостійно знайти правильну відповідь; навчити вмінню теоретично-практично моделювати при вивченні будь-якої науки і бажанню, задоволенню від пошуку потрібних знань; виховати любов (епістемофілію) до отримання (знаходження) знань. Крім цього креативний Акме- Педагог навчає: інноваційним технологіям, алгоритмам, методам, програмам формування і досягнення мети, моделюванню невизначених «розмитих» ситуацій, вмінню вирішувати проблеми і приймати якісні рішення в умовах «не повної» інформації, досягати бажаного результату застосовуючи fuzzy - технології, а також вмінню визначати власні потенційно-ресурсні можливості (успадковані, освітні і виховані) на основі відповідних комп’ютерних кібернетично-акмеологічних тестів, діагностик для професійного визначення, орієнтації та працевлаштування. Акме- Педагог вчить - отриманню задоволення від навчання і дослідницької роботи.

            Як було зазначено сучасна освіта базується на психології, холонтропії та сучасній науці - праксеологія. Сучасна Акме- освіта базується також на самості та інтелекті. Самість (Self) - розглядається через: самопізнання, само розуміння, само ідентифікація, самоствердження, самовизначення тощо, а також через самовдосконалення (self-improvement), самодостатність (self-sufficiency), самоосвіту (self-education), самоповагу (self-respect), самоствердження(self-assertion), самостійність (independence), само мету (end in itself), самодіагностика (фізична, психічна, соціальна), само тестування, само профорієнтацію. Самість і «Я» (Myself) нерозривно пов`язані в системній цілісності людини, але не є тотожні. Самість вважає себе, реалізує суб`єктивно у ставленні до себе (самоставлення). Самоставлення, що реалізує самість, стає потужним фактором розвитку людини як носія унікальних властивостей певної системоної цілісності, підвищення його суб`єктивного потенціалу як творця нового світу.

            На основі самості формуються такі феномени, як самовизначення, саморозуміння, самоствердження і самосприйняття, самопрезентація і самоідентифікація, самодетермінація і самоорганізація, самознаходження і самовираження, самоактуалізація і самореалізація тощо. Кожен з перерахованих феноменів висловлює певний смисловий зміст, характер і рівень реалізації самості і одночасно зростання-розвитку людини, рівень його суб`єктивних можливостей в онтогенезі (а також у філогенезі та культурно-історичному розвитку). Самість може розглядатися в якості вихідної в пізнанні процесу самореалізації як підстави акмеологического розвитку в рамках вирішуваних завдань і в їх контексті. Особливий зміст у розвитку самості індивіда набуває саморозгортання, зростання-рух процесів саморозвитку та самореалізації як двох структуроутворюючих розвитку індивіда в онтогенезі.

            Інноваційна освіта, тих хто навчається, ґрунтується на самості, інтелекті та когерентності розуму, розумових процесів, вихованні та креативних дій особи на основі її філо- і онто- ґенезі. Інформаційно-інноваційні погляди навчаємих формуються на основі когерентності внутрішніх та зовнішніх факторів та процесів. Це здійснюється за рахунок: кількісних і якісних змін у структурі світогляду або внутрішньої міри розуміння довкілля; виникнення нових процесів, структур, інноваційних утворень з методології пізнання довкілля. В наслідок цього по закінченні цих процесів когерентності створюється нова модель, структура сприйняття світу у «фільтрах» сприйняття довкілля людиною, тобто здійснюється реалізація інновації у поглядах, світосприйнятті, технології життєдіяльності. У Акме- освіті та акме- вихованні велике значення має епістемологія та епістемофілія.

            Актуальною є проблема акмеологічності кібернетики, математики творчості, тому що математика і кібернетика народжені людською психікою і як наслідок їх можна розглядати як частину предметної галузі психології та акмеології (епістемологія математична-кібернетична). І у цій якості математика і кібернетика цікавлять психологію (акмеологію) методично і генетично як засіб самопізнання і як наслідок народжений психікою. А генетичний аспект і створює предмет акме- (психо) математично-кібернетичної епістемології.

Автор вважає, що розуміння кібернетично-математичнох акмеології (КМА) як особливої специфічної науки базується на таких поняттях: КМА моделі і методи, КМА засоби, акмеологічна епістемологія математики і кібернетики, акмеологічна епістемологія математики і кібернетики у її онтологічному сенсі. Акмеологічна кібернетично-математична епістемологія (АКМЕ) - на теперішній час обмежується сферою КМА та АКМ моделями і методами, що вже розроблені та розробляються у математичній психології та у психологічній математиці та кібернетиці. АКМЕ розглядається автором в її філо- та онтогенетичному аспектах. Предметом АКМЕ - є генетичний аспект пізнання людини. Акмеологічна праксіологічна  кібернетично-математична епістемологія використовується для побудови акмеологічно - психологічної кібернетично-математичної моделі людини та для акме- самопізнання. Автором досліджуються проблема формування інноваційних поглядів молоді, що ґрунтуються на інтелекті та когерентності розуму і дій особи. Інформаційно-інноваційні погляди наукової молоді розглядаються на основі когерентності внутрішніх та зовнішніх факторів і процесів. Це здійснюється за рахунок кількісно-якісних змін у структурі світогляду або внутрішньої міри розуміння довкілля, а також за рахунок нових процесів, структур, інноваційних утворень у методології пізнання довкілля. В наслідок цього по закінченні процесів когерентності створюється нова модель, структура сприйняття світу у «фільтрах» сприйняття довкілля людиною, тобто здійснюється реалізація інновації у поглядах, світосприйнятті, технології життєдіяльності.

 Інноваційна Акме-Освіта