3 Апреля 2019

Акмеологія людинології - людинознавства

Doc1.Людинознавство - Людинологія

Акмеологія людинології (акме- людинознавства).

                                                   «В жизни нет иного смысла кроме того, какой человек сам                                                                                          придает ей, раскрывая свои силы, живя плодотворно» -                                                                                                                            (Эрих Фром)

 

         Людинологія (Людинознавство). Людино - Логія - (Human Logia). Людино - Знавство - (Human Knowledge). Людяність, Мудрість - (Humanitas - людина, яка повністю себе реалізувала).         Відомо, що домінуючий принцип життя полягає у: реалізації себе, своєї суті, своїх власних внутрішніх можливостей; проявлення власного - «Я»; реалізація «внутрішньої» програми, своїх принципів; самореалізація та реалізація закладених у людину можливостей.

         Змістом життя у людей бувають різні домінанти: альтруїзм; преданість справі, творчість; гедонізм, насолода, прагнення задоволень; само актуалізація - реалізація успадкованого потенціалу; само вдосконалення; само трансценденція - здібність забути про себе і завантажитися у світ; вихід за межі самого себе і турбота за буття іншого; пасіонарність  – від лат. passio-пристрасть - поведінковий феномен, зумовлений біохімічною енергією людини, яка визначає здатність, зокрема, етнічних колективів до цілеспрямованої активної діяльності (природоперетворчої, економічної, військової, міграційної, у сфері культури, духовності і т.п.) тощо.

         Але у більшості випадків людина живе для отримання само-задоволення (удоволення) у процесі своєї життєдіяльності за рахунок реалізації власних низьких (харчування, безпека, секс робота, відпочинок тощо) та високих потреб (любов, повага, авторитет, за бажаність тощо). Поширені такі слова: задоволення, насолоди, утіхи, потіхи, розкошування, раювання людини, гедонізм (грец.  Hedonic - задоволення).  Будь-який живий організм користується бажанням / стратегією – вижити. Це цілий комплекс інстинктивних реакцій, які направлені на: покращення умов життя; добування їжи; продовження роду; уникання тривог; гігієни життя. Всі вони підкріплені відчуттям – приємного, тобто задоволення – це природне задовільненя тваринного інстинкту у людини, як інстинкт життя. У людини у мозку існує Центр насолод (займає – 35% мозку) і Центр Болі (5%), а також Центр гальмування насолод. Постійне роздратування  Центр насолодможе привести людину до самознищення за рахунок руйнування Центру Гальмування Насолод / Болі. Це – самовіддане руйнування на природно – інстинктивному рівні для постійного здобуття задоволень. Це самосуд на власне знищення через задоволення на основі власних внутрішньо мозкових механізмів  «Аду» і «Раю». Насолода – блокує зони покарання / кари; знижує реакцію на біль; лікує / руйнує.

         Загально відомо, що мозок – це система, яка проявляє тенденцію на збільшення власного збудження, тобто задоволення, як основного інструмента еволюції, незважаючи на принцип – гомеостазу. Гомеостаз – це принцип рівноваги, спокою, стремління до збереження постійності внутрішнього середовища. Насолода може виникати від: сну, їжи, запахів, води, сонця, свіжого повітря, мистецтва, наркотиків, ліків, фармакології, сексу,  масажу, музики « …из наслаждений жизни одной Любви музика уступает» (А.С. Пушкин). При цьому, відомо що музика тісно пов’язана зі статевою активністю, яка сама по собі являється потужним подразником насолод.

         Ступінь задоволення, як інтегроване вчення про людину, базується на багатьох теоріях: задоволення (потреб); психологічного здоров’я; фрустрації; цінностей; навчання; неврозів; дисципліни, волі, відповідальності; цінностної патології; функціональної автономії тощо. Ступінь задоволення своїм життям у людини формується полі акмово і в динаміці. Спочатку робиться наголос на удоволенні фізіологічних потреб (їсти, пити, спати, працювати, відпочивати тощо); потім формується потреба у безпеці, любові, повазі і нарешті у Само- актуалізації. Але динаміка і статика ступеня задоволення потреб у різних людей може бути різною. Так, потреба у безпеці може виникнути, коли фізіологічні потреби задоволені на 75 %, а потреба у любові, коли фізіологічні потреби і потреба у безпеці – на 50 %. Тому потреба у само актуалізації може виникнути при задовільнені низьких потреб  на 90 %, а може і не виникнути. У більшості випадків базові потреби виникають на рівні підсвідомості, а задовольняються на рівні свідомості. Немотивована (експресивна) поведінка визначається  генотипів, еволюцією людини, тобто внутрішньою сутністю Людини. Задоволена потреба – не представляє собою фактору мотивації. Здорові люди, за мотивовані своїми потребами, що примушує їх розвивати та реалізовувати свої ресурсні можливості. Але задоволення однієї потреби призводить до бажання задовольняти інші потреби.

         Відомо, що формування характеру здійснюється у процесі навчання та процесі задоволення потреб. При цьому ступінь задоволення потреб суттєво зв’язана з рівнем психічного здоров’я.

         Перелічімо деякі основні проблеми людини: здоров’я, хвороби, патології, аномалії; виховання, самовиховання; навчання, самонавчання; профорієнтація, вибір професії; фінансовий стан; любов, кохання, вдалий шлюб, родинне життя; комплекс влади; страх, тривожність, стрес (дистрес, еустрес); депресія, ностальгія і багато іншого.

        

         Феномен розвитку людини вчені розглядають з різних позицій:

  1. з точки зору етногенезу (Л.Н. Гумилев) - теорія «пасіонарності», тобто здібності (бажання) і тяготіння до змін оточення;
  2. з точки зору акмеології (Апполлодор Александрійський, М. Рибніков, М. Тартаковський, Бодалев А. Ананьев Б.Г., Деркач А.О.) - науки о шляхах досягнення найвищої удосконаленості будь - яких видів людської діяльності;
  3. з точки зору соціальної синергетики (С.Д. Пожарский) - вчення про об’єктивні закономірності соціальної самоорганізації;
  4. під кутом зору отримання задоволення (гедонізм), як основного інструмента еволюції інше.

         Але загально відомо, що є природно обдаровані, талановиті, геніальні; є - здібні, креативні, інноваційні; є - непересічні, когнітологічні, інтелектуальні; є - егалітарні, пересічні, маргінальні і багато інших, але - всім можна допомогти - інформуванням, порадою, методикою, прогресивною акме- технологією поведінки тощо стосовно акселерації власних можливостей.

          У більшості випадків важається, що сутність людини визнає - Акме- Самість: Само- Вдосконалення (Само Розвиток, Само- Реалізація, Само- Актуалізація,  Само- Освіта, Само Професіоналізм, Само Організація, Само Контроль, Само Корекція,  Само Реорганізація,, Само Установка,, Само Діяльність,, Само Креативність), Само- Мотивація, Само- Визначення, Само- Достатність, Само- Виховання, Само- Досягнення, Само Тестування, Само- Діагностика тощо.

         При цьму велику роль відіграють: конструктивна акме- мета; свобода життєдіяльності (вибору і дії); акме- здоров`я; акме-профорієнтація, професіональний вибір, профнавчання, освіта; акме- фінансове та матеріальне благополуччя; акме- моральність: совість, порядність, духовність та багато іншого. Акме- сутність людини стосується розкриттю, розквіту потенційно - ресурсних можливостей особи за рахунок (на основі) її фізичних, розумових, духовних чинників (успадкованих та набутих у процесі життєдіяльності).

         Людинологію  - часто розглядають, як сукупність і послідовність застосування до особи таких наук як: Педологія, Ювенологія, Педагогіка, Психологія, Акмеологія, Андрогогіка, Геронтологія інше.

         У цілому рівні дослідження акмеології, як складової Людинознавства складають: теоретико - методологічний; експериментально - емпіричний; практико - орієнтований.

         Основні науково - методологічні орієнтації акмеології полягають у природно - науковій, суспільно - гуманітарній та технологічній сфері.

         До наук сучасного людинознавства відносять такі науки як:

  • психологію: фундаментальну; загальну; прикладну: вікову, педагогічну, соціальну, інженерну, психофізіологічну, патопсихологію, диференціальну, культурологічну, генетичну, а також психології праці, творчості, діяльності, свідомості, мислення, рефлексії, розуміння, управління, комунікації, особистості, обдарованості, індивідуальності, конфліктології тощо.
  • конфліктологію: соціальну, політологічну, правову, педагогічну, психофізичну, психологічну, вікову тощо.
  • педологію;
  • геронтологію (геронтогогіку - навчання людей, що старіють - адаптації до старіння, компенсаторика);
  • ювенологію (ювеногогіка - освіта юнацтва);
  • андрагогіку - профосвіта дорослих, які навчаються;
  • педагогіку (єтасологічна, гендерна, статева, фемінологічна тощо) та багато інших.

         До базових наук Людинології мають відношення наступні.

  1. Біологія + Фізіологія, Біо- фізика, хімія, Соціоніка, Кібернетика тощо.
  2. Акмеологія + Психологія, Педагогіка, Соціоніка, Кібернетика тощо.
  3. Когнітологія + Інтелектологія, Фізіологія мозку, Біо- фізика, хімія, Соціоніка, Кібернетика, Психологія тощо.

         На сучасному етапі розвитку Людини - науки (їх більше 270), що застосовуються для системного дослідження Особи, як синергетичної (синтетичної) біологічно-психологіно-соціальної системи, класифікують наступним чином: біосистемні, психосистемні, інтелектно системні, соціо системні, ергатично системні, природознавчо - системні.

  1. Біосистемні науки - досліджують філогенез людини, розглядаючи її як біологічну систему. Це такі науки: біологія, біохімія, біофізика, ендокринологія, ембріологія, гормонологія, фізіологія, онтофізіологія (вікова фізіологія і морфологія), соматологія, анатомія, гігієна, антропологія, санологія, валеологія, патологія, медицина, нозологія, сексологія, генетика, генетична епістемологія, екологія, антропологія, гендерологія тощо.
  2. Психосистемні науки - досліджують психологічні особливості людини (онто- і філо- ґенез). Це такі науки: психологія, парапсихологія, онтопсихологія, психофармакологія, психолінгвістика, прикладна психологія (психологія праці, спорту; інженерна, авіаційна, космічна, військова, соціальна тощо психологія) психобіологія, ергаціологія, фізіологія вищої нервової діяльності, нейро-лінгвістичне програмування, корекціологія, характерологія, типологія вищої нервової діяльності, емоціологія, праксеологія, аксіологія, етологія тощо.
  3. Інтелектно системні науки - аналізують розумові, когнітивно - креативні процеси людської діяльності. Це науки: теорія пізнання, еврістологія, філософія, нейробіка, історія, педагогіка, епістемологія, логіка, ергономіка, семіотика тощо.
  4. Соціосистемні науки - досліджують соціо - технічні особливості діяльності людини з довкіллям. Це науки: соціологія, соціобіологія, педагогіка, філософія, освітологія, елітологія, аксіологія, емпатіологія, демографологія, економіка, політика тощо.
  5. Ергатично системні або біотехнічно системні науки (ергатологія) - аналізують синергетичну взаємодію людини з технічними засобами (системами). Це науки: біоніка, фізика, математика, кібернетика тощо.
  6. Природознавчо системні науки- вивчають людину у її взаємодії з флорою і фауною. Це науки: ботаніка, зоологія (флора), тваринологія (фауна), космологія, бактеріологія, паразітологія тощо.

         У перспективі Людинологія або Людинознавство - як цілісна гностична система наукових знань про людину, як велика сукупність дисциплін (більше 270) про людину потребує: все ширшого використання математики і кібернетики для інтеграції всіх знань про людину; побудови єдиної і загальної теорії і практики науки про людину (людинологія), тобто синтетичного людинознавства на основі інтеграції багатьох наук з метою створення фундаментального вчення про людину (Б.Г.Ананьев).

         Розглянемо класифікацію Людства. Так, за Платоном люди за побудовою душі, поділяються на: правителів, філософів, мудрагелів; воїнів - стражу, яка повинна охороняти порядок; трудящі маси - раби, які повинні підпорядковуватися законам, бути трудолюбні і вміти підкорятися.

         Статистичні дослідження доводять, що у середньому зі 100% людей, що живуть на Землі - 80% - становлять «пересічні особи», 15% - мають відношення до особистості (непересічної особи) і 5% - до акме- особ. Тобто, Людство (100%) – Людина (80%) – Особистість – (15%) – Акме- Особа (5%).

         У загальному випадку Людина являє собою біо істоту  сутність становлення і розвитку якої залежить від філогенезу (вплив індексу матері від 51% до 100%) та онтогенезу (вплив індексу батька 49% – 0%). (Індекс батьків  це вік матері – батька при народженні дитини). Філогенез (грець. Phyle - рід, плем»я, genesis - народження, походження) – це поняття генетики (Е. Геккель, 1866), що описує зміни у процесі еволюції різних форм органічного світу, тобто видів, це вплив на дитину успадкованих рис від «предків».  Онтогенез (грець. Ontos - «сущее», genesis - народження, походження) – це розвиток індивіду протягом його життя; це: виховання, освіта, природне і соціальне середовище, країна народження, політика-економіка країни народження,   час народження; вплив мистецтва, екології, наркотиків, ліків, стан медицини, якість їжи, води; заняття спортом; страхи, стреси, депресія тощо. Існує багато підходів до аналізу онтогенезу людини: біогенетичний, психодинамічний, поведінковий, сенсуалістичний, когнітивний, гуманістичний (свідомий, цінностний) тощо.

         Пересічні люди (80%) це люди  з перевагою на біологічно-психічному і розумовому рівнях – тваринно-рослинних рис життєдіяльності. Це не вимагає особливих зусиль від людини у житті, крім «плисти за течією», керуватися девізом – «немає чого пручатися – все у цьому житті передбачено на небі», реалізація успадкованих і вироблених рефлексів, стереотипів, інстинктів на кшталт: їсти, пити, спати, розмножуватися, вживати наркотики (дозволені, недозволені державою, урядом). Вони живуть за принципом отримання максимуму задоволень, насолод, приємностей при мінімумі зусиль; вони можуть подразнювати свій «Центр Задоволення» у мозку до повної його руйнації за рахунок, наприклад, пива, вина, шампанського, горілки, енергетичних напоїв тощо, куріння, статевих збочень, Е- добавок, ГМО, транс жирів тощо, тобто того що зветься – «генною зброєю». Усе своє життя вони «борються» за привласнення об’єктів насолод. У них над природно розвинута жадоба (алчність) безупинного отримання насолод, навіть за рахунок порушень моральних норм, законів, релігії. Це люди - «біографічного» типу: їсти, пити, спати, працювати заради харчування, розмноження і насолод. Це може бути також людина хижак, примітив, сіромаха, «неандерталець» (5% - 7%). Це переважно хворі, патологічні, аномальні біо- істоти або біо- роботи (біотехнічні особи). Це можуть бути «демонічні істоти» (демони, вампіри), які мають власну природу, що пов’язана з фізіологічними розладами. Такі люди живуть «повним життям» коли руйнують, вбивають, мордують, мучать всіх, хто їх оточує. А коли їм це не вдається, то вони глибоко нещасні. Демонічна сутність таких людей проявляється у наявності у них нелюдської душі (це може бути: сатир з тваринною душею; павук; скорпіон; духовний диявол); кармінного прояву успадкованих патологій; родового прокляття; наявності жовтої аури (уроджена відьма, що спонтанно робить порчу, «викидаючи» з себе погань, сміття). У таких людей існує енергетична блокада в одній із чакр, е розлад підшлункової залози. До них застосовують технологію - екзорцизм, тобто вигнання демонів.

         Особистість (15%)– це   Особа з розвинутою Акме- Свідомістю, Само- Оцінкою Само- Повагою, Само- Певністю, Само- Незалежністю, Само- Контролем, Само- Розвитком, Само- Актуалізацією, Само- Освітою / Навчанням, Само- Мотивацією, Само- Життєдіяльністю тощо. Це гармонійна самостійна Особа на біологічному, психічному та розумовому (креативному) рінях. У таких Осіб крім біографії є ще і доля, яку вони самі для себе визначають та «будують» (12 – 14%) – непересічні Люди. Часто це люди з активною життєвою позицією. Доля людини - це її характер; характер - формує бажання; бажання - виникають за рахунок внутрішніх (смаки) і зовнішніх (довкілля) чинників - впливів. Доля - це також воля (двигун духовних сил) + віра (засіб досягнення мети) + розум + почуття, які разом дають - Свободу чи ілюзію свободи. Але  частіше за все, це робиться на інтуїтивному рівні за покликом душі і серця. Це обдаровані від народження, часто – генії (1% - 3%).

         Акме- Особа (5%)– це Особистість налаштована на Само- Реалізацію, Само- Достатність, Само- Вдосконалення (Siddhi) впродовж всього свого життя. Це Особа, яка свідомо досягає у своєму житті вершин (акме-) власних потенційно-ресурсних можливостей через Пайдейю, Арете, Калокагатию, Техне, Humanitas.

         Пайдейя - «виховання, культура, освіта, образ життя, комунікації, шлях досягнення - плато, Арете (доброчинності, зразкової поведінки), духовної зрілості - мудрості»; Калокагатія - «гармонія зовнішнього і внутрішнього», «образцова поведінка»; «Техне» - рівень узгодженого, гармонійного, оптимального розвитку - «коеволюція»; Humanitas - людина, яка повністю себе реалізовала.

         Свобода вибору. Свобода вибору (що і хто керує людиною) – це дуже умовне поняття плоті, розуму, духу, моралі, віри тощо. Вибір може бути свідомий, несвідомий, над свідомий (інтуїтивний), при цьому із застосуванням: інтелекту, почуттів, емоцій, моралі, стану екології людини, її енергетичних та захисних сил тощо. Існують рамки жорстких закономірностей на основі законів природи. Людиною, у більшості випадків, «керує» її біографія (біо- ґенез), а не Доля (філо-, онто- ґенез). Доля Людини – це її характер, мета, цілеспрямованість які визначаються сумою внутрішніх та зовнішніх процесів, що запускаються у минулому: карма (індивідуальна, державна, національна, світова), онто-, ґенез, реінкарнація; теперішньому (еволюція) та майбутньому.

Свідомо обирати Долю може: Сильний, Мудрий, Вольовий, Само актуальний, Само мотивований, Цілеспрямований, Самодостатній. Будь-яка дія Людини обумовлена багатьма факторами на рівні її генотипу. Біофізіологи, вважають, що ступінь вільного вибору Людини визначається спеціальним Енергетичним Центром, який відповідає за прийняття рішень Людиною (ЕЦПР). Рішення – це вибір між різними за видами та силою емоційно насиченими Мотивами, у яких Розум часто мало приймає участь. ЕЦПР – тісно пов’язаний із 7 (сьома) центрами Чакр і знаходиться у людини у ямці нижньої частини горла, де ключиці збігаються у формі літери У (співпадає з місцем знаходження 4- го центру Чакри «Центр вологості). На думку автора на мозок людини при прийнятті рішення (ПР) впливає безліч факторів.

         Наприклад, внутрішні фактори – чинники (характеристики, параметри).

         Успадковані, Еволюційні (виховання).

  1. Стан Здоров’я та Якість життя – залежить від стану судин, м’язів, кісток.
  2. Стан, взаємодія та розвиток сенсорних рецепторів (очі, ніс, вуха, шкіра, язик).
  3. Біоритмологія (біо хронометр) організму контролює біля 300 функцій та процесів організму: пульс, тиск, біохімічні параметри крові, температура тіла, рівень активності уваги тощо.
  4. Хімія мозку людини, хімія, біохімія, фізіологія тіла.
  5. Гормональна депресія, стрес на основі мелатоніну.
  6. Суїцидний стан організму.
  7. Стан синестезії, тобто «вміння» змішувати / зв’язувати почуття, колір, смак тощо при сприйнятті інформації довкілля.
  8. Енергетика організму.
  9. Аутизм – «завантаження» у самого себе.
  10. Міалгічний енцефаломієліт – синдром хронічної втоми («смертельної» втоми).
  11. Гебефренія – розлад психіки, що виникає у період статевого визрівання; це хронічний психоз з галюцинаціями і маренням, що ведуть до слабко розуму.
  12. Просопагнозія – відсутність пам’яті на обличчя.
  13. Ступінь ентропії організму: некорисного використання енергії.
  14. Наявність Акме- ентропії: «розпорошення» енергетичних ресурсів людини на досягнення своєї мети («домінанти, вектору»).
  15. Забрудненість організму: фізіологічна, хімічна, паразитарна, інформаційна, інтелектуальна.
  16. Захисні сили організму (динамічний стан імунної система).
  17. Самогіпноз, самонавіювання.
  18. Само страх, само депресія, само стрес (дистрес), авто навіювання.
  19. Аутотренінг, мотивація, мета.
  20. Сила волі і сила духу.
  21. Стан Чакр та стан 7 (сьоми) енергетичних полів організму Людини.
  22. Наявність та стан таких рис як: само мотивація; самодостатність; самовдосконалення; самоосвіта; саморозвиток; самореалізація; гурманство; гедонізм тощо.
  23. Стан індивідуальних Драконів людської психіки.
  24. МультиПлетність (роздвоєння особистості).
  25. Стан, ступінь та взаємодія розвитку лівої і правої півкулі.
  26. Стан безпеки існування та забезпечення житлом.
  27. Стан компенсаторних механізмів мозку тобто його відновлювальні функції.
  28. Антропологічні чинники людини.
  29. Стан та ступінь розвитку у організмі: біологічного, інтелектуального, креативного, духовного, психічного, емоційного тощо (синестезія).
  30. Паранормальність мозку: шосте почуття (Телепатія, Яснобачення, Телекінез, Передбачення, Передчуття, Галюцинації, Псі- фотографія, Реінкарнація, Сомнамбулізм, Внутрішній голос (інтуїція), Тульпа, Синдром Біне, Гіпноз, Псі- фотографії, Кіберпанк - феномен тощо). Ці явища відносяться до екстра сенсорного сприйняття і базуються на електричній енергії мозку. Мозок, думка, інтуїція – «народжує» спеціальні суперлегкі частинки Психони, або Солітони, або «МіслеФорми / Образи.
  31. Стан «Черевного» Мозку (має більше ніж 100 млн. нейронів) або Мозок у шлунку та Головний мозок - визначають поведінку Людини.
  32. Нейро ґенез – процес виникнення нових нервових клітин у головному мозку (так у гіпокампі кожен день виникає від 500 до 1000 нових нейронів) тощо.

Зовнішні фактори – чинники.

  1. Освіта, навчання, самонавчання.
  2. Мистецтво: Література, Кіно, Драматичний Театр, Газети, Журнали, Картини, Опера, Балет, МузКомедія тощо.
  3. Телебачення та засоби масової інформації, комп’ютерні ігри.
  4. Реклама, Бігборди.
  5. Екологія: повітря, запахи, звуки, вода, забруднена їжа, гепатогенні зони, бактерії, мікроби, тварини, паразити, рослини, клімат тощо.
  6. Радіаційние забруднення, ароматерапія.
  7. Комп’ютерні, мобільно телефонні впливи (магнітне випромінювання у 1 (одну) мікроТеслу, а це випромінювання звичайного монітору комп’ютера) може викликати у людини відчуття потойбічної присутності, тобто людина може «побачити» Ангела, Бога, Чорта тощо (Синдром Біне).
  8. Польові впливи енергії: електрична, магнітна, ультрафіолетова, інфрачервона, гравітаційна, гео патогенна, радіаційна, біологічна, інформаційна, астральна, космічна, звукова тощо.
  9. Кліматична Зброя. Гіпноз. Навіювання (сугестія).
  10. Політика та економіка країни проживання.
  11. Георозташування країни проживання.
  12. Ейкуменний стан та культура країни проживання.
  13. Інтелектуальний рівень країни проживання.
  14. Історіографія (гносеологія) країни проживання.
  15. Забезпеченість житлом.
  16. Вплив родичів, батьків, друзів, знайомих.
  17. Ліки, дженеріки, нейролептики, ятрогенія (у світі існує більше 500 000 фармакологічних засобів, 200 000 хвороб, 140 візьких фахівців-лікарів).
  18. Психоделіки, психотропні речовини.
  19. Нейропептиди (їх синтезують нервові клітини Гіпоталамуса), що визначають поведінку Людини (НейроМедіатори, НейроГормони): окситоцин (9 - амінокислот), який регулює родинне життя самок; вазопресин (9 - амінокислот), який регулює у самців ерекцію, еяколяцію, агресію по відношенню до самок.
  20. Лікарі (особливо, психологи, парапсихологи, нейрофізіологи, біохіміки, генетики, соціологи.
  21. Натуропати, екстрасенси, біоенергетики, йоги, маги, віщуни.
  22. Наркотики: дозволені та недозволені (тяжкі) державою наркотики.
  23. Їжа та її сумісність / не сумісність: білки, жири, вуглеводи.
  24. М’ясо та його кількість.
  25. Астрологічні чинники, астральна, космічна медицина.
  26. Музика (консонанси, дисонанси), танці, спів, сміх – лікує безсоння, сум, епілепсію, біль тощо.
  27. Обмеження у (утримання від) сні, їжі, воді, повітрі, сексі, рухах тощо.
  28. Спілкування з дітьми та успішними / віктимними людьми.

        

         За великим рахунком Людині доводиться вирішувати «проблему вибору» кожен квант свого життя (година, день, тиждень, місяць, рік ) – і так усе життя. У більшості випадків вибір залежить від мети, яка формує життєвий шлях людини, а мета від індивідуального генотипу Особи, її свідомості, підсвідомості, над свідомості, моралі, цінностей тощо на біологічному, психічному, інтелектуальному і соціальному рівнях. Часто мету формує тіло, що залежить від бажання – «Хочу»: приємного, комфортного, смачного, солодкого тощо, а також екстазу, оргазму, еустресу, блаженства тощо; та не бажання («Не хочу): неприємного, дискомфортного, болісного, хворобливого, патологічного, гіркого, а також дистресу, страху, нудьги, туги тощо.

         Ці бажання («Хочу», «Не хочу») оцінює «Центр задоволення / не задоволення», приємного / не приємного» та «Матриця – енграма патологічних станів»  Організму. Але між «Хочу» і «Не хочу» - знаходиться безліч станів організму, що формують її шлях життєдіяльності. Наприклад, «Хочу», «Хочу, але не дуже», «Хочу, але не знаю», «Не знаю, але хочу», «Не знаю», «Не знаю і не хочу», «Не хочу і не знаю», «Хочу з ймовірністю від 0 до 1», «Хочу свідомо, підсвідомо,інтуїтивно, …», «Хочу, але подумаю», «Хочу і зроблю» тощо.

         Часто свобода вибору Людини визначається її тілом, яке залежить від приємностей типу: їсти, пити, спати, секс, наркотики тощо. Але і людська свідомість, підсвідомість, над свідомість знаходиться під потужним «забруднюючим» впливом довкілля: засоби масової інформації (ТВ, кіно, радіо, газети, журнали, книги, буклети, флайєри, біг борди, тощо); компанії по виробництву дозволених і недозволених державою наркотиків (алкоголь, цигарки, ліки, морфій, кокаїн, марихуана тощо); політика; деструктивно налаштовані письменники, митці, поети, вчені, діячі освіти, лікарі, спортсмени, артисти, політики тощо; неосвічені батьки, родичі, знайомі, друзі, вихователі, вчителя, викладачі тощо; психологи, парапсихологи тощо.

         Ю. Андреєв у своїй книзі «Исцеление человека» - пише, що у Людини є визначені «Генерали», що керують її діями. Це – Кора головного мозку, гормональна система і 7- м перших (шийних) хребців хребетного стовпа. А також наступні «підполковники»: енергетичні канали, біоенергетичні точки, збалансовані чакри. І далі Ю.Андреєв пише, що стан цих «генералів» і «полковників» (їх чистота / забрудненість) суттєво впливає на стан здоров’я Людини, а вже якість (індекс, паспорт)  здоров’я визначає домінанту рішення, яке приймає Людина. Наводяться дані, що умовний рейтинг здоров’я більшості населення країн СНД нижче 3 (трьох), хоча вищий рейтинг дорівнює – 6. У США з такими показниками взагалі не беруть на роботу. Зазвичай, суттєво впливають на якість рішень, що приймаються стан гормональної, імунної, серцево-судинної систем, гомеостази, емоційна і стресова стійкість, енергозалежність, астрально- (космо-) залежність, емпатійність, тип характеру, квадро вість, дуальність і т. н.

         У своїй книзі «Психология єзотерического» Ошо наголошує, що стан Людини і як наслідок свобода її вибору визначається станом її 7 (сьома) енергетичних тіл.

  1. Фізичне (Свідомість) – прояв тваринного.
  2. Ефірне (Підсвідомість).
  3. Астральне (Кармічність) або колективно несвідомий (позасвідомий), непритомний.
  4. Ментальне (Минуле, поточне, майбутнє) – 2, 3, 4 – прояв людського.
  5. Духовне (Вічність або спосіб пізнання реальності).
  6. Космічне (Астральне, космоведення).
  7. Нірванічне (Безмовність, мовчазність,безгоміння, нема тиша, німування).

 

         Інтегрована (індивідуально комплексно-цілісна, гармонійна)  людина має Центр об’єднання 7 – ми тіл. В залежності від стану (якості) об’єднання цих тіл людина може бути інтегрованою, «розщепленою», частково інтегрованою.

         Гармонійною вважається людина у якої «господар» у домі один, тобто існує один Центр об’єднання (Центр якісного, оптимального керування 7- ми тілами). Психічні захворювання настають на етапі розщеплення людини на сім різних людей одночасно, тобто людина стає сім’ю різними енергіями, а це і є – шизофренія. А свобода вибору шизофреника суттєво відрізняється від свободи вибору «нормальної» людини.

         Гуру, Майстер – можуть лише проінформувати, розповісти, повідомити, іноді навіть – скалічити. Бо «найбільш небезпечною особою є та, яка єксплуатує духовний пошук» (Ошо) і далі: «кожен, хто дає готові формули, не друг, але – ворог». Гуру не може дати людині свого розуміння, бо розуміння не може бути переданим через слова. Слова – це модель і дуже спрощена модель думки, почуттів, вміння. Навіть знання неможливо передати, можливо лише навчити методиці (технології) здобуття знань. Розуміння приходить через життя, у процесі життя. Духовність здійснюється не через слова, а через мовчання, самотність, медитацію, релаксацію, рефлексію. Розуміння – не передається, воно повинно бути відчутим, пережитим.

         Тому найвища цінність Майстра- Індуктора – це знайти індивідуальну технологію (методику) запуску персонально-ресурсного акме- механізму людини з метою їх налаштування на СамоАкме-  вдосконалення, СамоАкме- навчання, СамоАкме- реалізацію, СамоАкме- профорієнтацію тощо.

         Акме – механізм (технологія, метод)  не буває загальним, він завжди для конкретної особи, конкретної історичної ситуації, ойкумени, екології тощо. Тому, що вчити колектив, толпу, колхоз, «стадо» - не можливо, бо це зовсім інший тип взаємовідносин, так як людина у толпі – «вільна від свідомості».

         У вчителя і учня встановлюються особистісні відносини, точений (емпатійний)  зв’язок, а також відповідний астральний, кармінний та аурно - емпатійний стан.     На якість рішень, що приймаються суттєво впливає наявність енергії організму: внутрішня і зовнішня, яка завжди тече у бік Блаженства (Ошо). Внутрішня енергія – витрачається на зір (50 %), кишкове перетравлення (40 %), імунна система (10 %). Це характеризує форми прояву енергії.     Зовнішня енергія – на секс (мін), творчість, дух (мах), фізичну роботу (мін-мах).

         Накопичення енергії (фізичної, інтелектуальної, психічної, духовної) здійснюється за рахунок раціонального харчування, волі, духу, мантр, мотивації, інтересу, мети, пранаями, екстазу, радості, сміху тощо, та стану захисних сил організму. Відбирають енергію: гнів, агресія, віктімність, конфлікти, сперечання, протиріччя, завість, секс тощо.

         Вільною вважається людина духу. Матерія (тіло) – багато від чого залежить і таку людину легко спрогнозувати, якщо знати її минуле і як наслідок повністю контролювати за допомогою психологів, парапсихологів та психоаналітиків. У загальному випадку «матеріальна» людина не є вільною, її реакціями можна керувати через біохімію організму за рахунок алкоголю, ліків, тяжких наркотиків, сексу, агресії, завісті, жадоби тощо. Відомо, що навіяти можна все що завгодно: хвороби, здоров’я, поведінку, задоволення, скуку, страх, агресію, нудоту, навіть долю. Можливість вибору – робить людину – Людиною. Народження – не залежить від людини, це «природно-тваринний» процес.

         Людина починається з вибору, з відповідальності за власну еволюцію, зі становлення на власний шлях розвитку. Усе життя людині доводиться – вибирати, і якщо вона може це робити, то вона вільна. Вибір (свідомий, підсвідомий, інтуїтивний) – стає долею людини. Це її індивідуальна еволюція, на протилежність – колективній еволюції – коли можна не вибирати та плисти за течією (фашизм, комунізм тощо).

         Але часто у свободу вибору людини втручається суспільство, тому що вимоги особи і суспільства рідко співпадають, вони скоріше вступають у протиріччя. Виникає конфлікт, а звідси – дисгармонія Людини.

         Як відомо, Людина постійне джерело життєвої енергії (кундаліні), а тиск (обмеження) на особу – знищує гармонію енергії. Людина починає хворіти, якщо життєва енергія (фізична, психічна) гальмується, не застосовується, не створюється. Створена і не застосована енергія стає деструктивною і може знищити Особу. Але чим більше енергії іде у середину Людини, тим більше гармонії може бути у людині, треба лише вчитися працювати і раціонально застосовувати енергію.

         Деструктиви Людини, що ведуть до хвороб: тупість, егоїзм,страсті, ворожість, страждання, жадоба, страх, осудження себе, мисле творчість (-) на висмоктування енергії через згадування: образ, приниження, горя, ревнощів, гніву, помсти тощо.

        

Виникнення Людини. Існують наступн

Новые книги

Свежие новости

Читать все новости