5 Апреля 2019

Інноваційна акмеологія- математика та кіберакмеологія

Інноваційна кіберакмеологія в життєдіяльності людини

Інноваційна акмеологія, математика та кіберакмеологія

         Кібернетична акмеологія (КА) - це комп`ютерно-експертний інструментарій дослідження, аналізу, моделювання потенційно - ресурсних можливостей людини на основі КА ергономічно-ергатичної інтелектуальної  ІС З метою конструювання індивідуальної акме - моделі особи для формування технологій, програм, алгоритмів, методологій досягнення нею власних акме- точок життєдіяльності; це також, системна комп`ютерно-інноваційна технологія дослідження, аналізу та синтезу потенційно-ресурсних онто- і філо- генетичних можливостей людини з метою визначення та прогнозування іі акме- у різних сферах життєдіяльності та зацікавленостей.

Концепція  кіберакмеології. Вона полягає у теоретичному і практичному (прикладному) моделюванню талантів та здібностей Особистості на основі сучасних інформаційних технологій (ІТ), за рахунок методології досягнення акме- точок Людини у різних областях та ситуаціях, та реалізація побудованої моделі на основі філо- і онто- ґенезу.

Опосередковано  кіберакмеологію можна використовувати для: розкриття потенційно-ресурсних можливостей людини, підвищення якості засвоєння нового матеріалу, гармонійного працевлаштування, боротьби з фобіями, з небажаними звичками, зняття дистресу, виходу з депресії, вилікування, підвищення та удосконалення здоров’я, власної впевненості, настрою, емоцій, почуттів тощо на основі сучасних інформаційних технологій.

            КА - призначена для того щоб допомогти людині: визначити іі ресурси, сформулювати мету у відповідності до ресурсів, спроектувати паспорт (модель) досягнення мети. КА - досліджує ресурс людини, допомагає сформулювати мету, дає поради стосовно реалізації мети - бажання на основі ресурсів акме- людини та пошуку алгоритму сприятливих умов для конструктиву діади: Мета - Ресурс. КА - це акмеологія заснована на кібернетиці; це прикладна кібернетика; це спеціальна акме- дисципліна, предметом якої є застосування кібернетично - математичних методів та моделей у акмеології.

            Як було зазначено раніше існують різні наукові галузі психології. Так, наприклад, існують психології: раціональна, емпірична, фізіологічна, метафізична, позитивістська, інтроспективна, об’єктивна, «розуміюча», гуманістична, диференційна, соціологічна, експериментальна тощо. І сучасна психологія  це праксеологія, тобто потужна розгалужена система теоретичних і прикладних дисциплін, що розвиваються на межах багатьох наук.  біо соціальна психологія; вікова психологія; військова психологія; генетика поведінки; генетична психологія; диференціальна психологія; експериментальна психологія; етно- психологія; ергономіка; економічна психологія; зоо психологія; інженерна психологія; історична психологія; космічна психологія; клінічна психологія; медична психологія; математична, кібернетична, ергатична психологія; нейро психологія; психолінгвістика; психологія науки; психологія мистецтва;  психофізика; психофізіологія; психометрія; психофізіологія (загальна і диференціальна); психофізіологічна біоніка і математика; психологія таланту; психологія характеру; психо фармакологія; психологія права; психологія мови; психологія людини; психологія праці; психологія соматології; психологія спорту і фізкультури; психо геронтологія; психо акмеологія; педагогічна психологія; соціальна психологія; соціо біологічна психологія; соціальна психологія; соціальна психологія мас; онто- психологія; управлінська психологія; фізіологічна психологія; характерологія тощо. Тобто акмеологічна психологія - виступає на сучасному етапі як інтегратор багатьох сфер людинознавства і основний засіб побудови її загальної теорії і практики.

Кібернетично-математична акмеологія.

            Кібернетично - математична акмеологія (КМА) - це акмеологія , що використовує (заснована на) кібернетику і математику; це спеціальна акме- дисципліна, предметом якої є застосування кібернетично-математичних моделей і методів у акмеології. КМА - вивчає акме- реальність за допомогою кібернетики і математики. Розділами загальної кібернетично - математичної психології (акмеології) є: кібернетично - диференційна психологія, математично - диференційна психологія, соціально - диференційна психологія тощо.

            Існують і різні математичні дисципліни, що використовуються у акме- психології: «чиста», прикладна, «логістична» або «інтуїтивістська», «конструктивістська», кількісна, якісна, «нескінчена», кінцева, неперервна, дискретна, формальна, змістовна, нечислова тощо. Так, наприклад, «чиста» математика займається «власними» (математичними) проблемами і «байдужа» до будь-яких додатків, які «віддані на відкуп» прикладній математиці. Прикладна - опікується проблемами дослідження прикладними науками, у тому числі і психологічними. Конструктивістська - це різновид «інтуїтивістської» математики, що «відмовляється» від нескінченності, яка використовується у класичному математичному аналізі, та замінює її нескінченною потенційною, тобто «уявним необмеженим продовженням дій».            Якісна - цікавиться лише абстракціями без кількісної визначеності, наприклад, групами операцій, структурами і формами об’єктів. Кінцева - вивчає об’єкти, що принципово обмежені у кількісному відношенні, як, наприклад, розміри тіла або здібності людини. Дискретна - оперує цілочисельними неподільними об’єктами. «Змістовна» - об’єднує у собі риси «кінцевої» і «якісної» математик, для того що краще відображати зміст реальних об’єктів, і претендує на відображення особливостей людського мислення (Малиновский Л.Г., 1988). «Нечислова» - використовується для представлення у символічній формі  умозаключень науковців у вигляді описових формул і моделей.

            Метою дослідження є  проектування та кібернетично-математичний опис акмеологічних (психологічних) об’єктів. Об’єкт у теорії пізнання - це будь-який предмет, до якого привернута увага і діяльність суб’єкта, що його досліджує (пізнає). Фундаментальні акме- (психологічні) об’єкти це: індивідуальність, особистість, характер, інтелект, світогляд, емоції, почуття, воля, діяльність, соціальний статус або соціальна роль і диспозиція тощо. Всі вони інтерпретуються як акме- (психологічні) сутності.

            Таким чином, до акме- (психологічних) об’єктів відносять і акме- (псих) і не акме- (псих) сутності. Акме- (псих) сутності - пояснюють акме- (псих) явища та визначаються через них і разом з ними взаємодіють з соматичними, соціальними та іншими не акме- (псих) сутностями та явищами.

            У акмеології вивчається акме- психіка людини у зв’язку з біологічною, соціальною, гендерною, етасологічною тощо сутністю людини. Тобто, акме- психіка досліджується у взаємозв’язку зі світом (довкіллям), яке характеризує все буття людини, включаючи: самого суб’єкта, як носія акме- психіки, а також природу, суспільство, техніку, інформацію, мистецтво тощо. Таким чином, у предметі акме- психології вивчають психіку життєдіючих суб’єктів і довкілля (реальне, уявне чи вигадане, фіктивне).

            Кібернетично-математичні об’єкти – це предмети, що вивчаються у кібернетиці і математиці з гносеологічної точки зору; це штучні символічні конструкти, що створені людським розумом, які існують у мозку людини (кібернетикою і математикою), та у математичних моделях, описах, формулах, таблицях, матрицях тощо. Виділяють п’ять типів кібернетично-математичних засобів для опису  кібернетично-математичних об’єктів: «словесні», табличні (матричні), графічні, аналітичні (функціональні), символьні.

            Автор розглядає кібернетично-математичну акмеологію (психологію) з позицій системного підходу та аналізу (СПА). СПА у акмеології (психології) означає представлення будь-якого об’єкта в якості системи, що взаємодіє з іншими системами, які вивчаються на мезо-, мікро-,  макро- рівнях. З позицій системного підходу акме- психіку, як систему, представляють з її якісними і кількісними характеристиками. Якісні характеристики акме- (психології) - це акме- псих властивості і сутності, кількісні - це акме- псих константи та змінні, що виражають особливості (акме- псих стани і властивості) розвитку (акме- псих розвиток) і функціонування (психічні процеси) акме- психіки.

            Акме- психіка, як система, складається з підсистем, що різняться по різним базовим чинникам: по функціям (гностична, практична, ціннісна); по модульностям (зорова, слухова, тактильна тощо); по рівням усвідомлення (підсвідомість, свідомість, над свідомість) інше. Але Акме- психіка є, у той же час, підсвідомістю інших систем, у яких здійснюється діяльність людини. Це можуть бути системи: «чоловік - природа», «чоловік - чоловік», «чоловік - техніка», «чоловік - знакові системи», «чоловік - мистецтво» тощо, які об’єднаються у мета- систему «Чоловік - Світ».

            Носієм Акме- психіки є цілісний організм людини, тому вона є також підсистемою внутрішніх (соматичних) систем організму: біологічних: біогенетичних, біохімічних, біофізичних (включаючи біомеханічні); фізіологічних: центральна і периферійна нервова система, нейрогуморальна система і інші. За рахунок цих систем Акме- психіка взаємодіє з довкіллям. Але зовнішні прояви (екстраспекцію), так зване - «об’єктивне» спостереження за акме- психікою людини, не можливо здійснити за рахунок лише спостереження-дослідження її взаємодії з довкіллям. Тому що таке спостереження бачить лише зовнішні прояви акме- психологічного життя людини у вигляді: рухів, секреторних виділень тіла або мовних висловлювань. Але зовнішні прояви акме- психіки людини - «виступають» об’єктивними показниками або чинниками акме- псих явищ.

            Поруч з екстраспекцію використовується - інтроспекція - це таке дослідження біо- об’єкту та його акме- псих явищ, що базується на спостереженнях самого суб’єкта (людини) у вигляді: власних відчуттів, образів, спогадів або уявних об’єктів, «руху» власних думок, емоцій, почуттів, побажань, фантазій, потягів, волевих імпульсів тощо.

            Таким чином, попередньо можна зробити такі два висновки стосовно акме- псих проблеми людини: інтерпретація акме- псих явищ через їх зовнішні реєструємі чинники; інтерпретація причин, що народжують самі акме- псих явища у їх конкретності і багатозначності. Для вирішення цих проблем були створені різні психологічні теорії, навіть психологічні школи, та різні «психології»: позитивісти та наукова психологія.

            Акмеологічна кібернетика і математика (АКМ) - це галузь кібернетики і математики, яка стимулюється акмеологічними задачами та застосовується для аналізу і обробки акмеологічних даних. У АКМ - проводяться дослідження по використанню кібернетики і математики для обробки результатів акме- досліджень.

Актуальною є проблема акмеологічності кібернетики, математики творчості, тому що математика і кібернетика народжені людською психікою і як наслідок їх можна розглядати як частину предметної галузі психології та акмеології. І у цій якості математика і кібернетика цікавлять психологію (акмеологію методично і генетично як засіб самопізнання і як наслідок народжений психікою. А генетичний аспект і створює предмет акме- (психо) математично-кібернетичної епістемології. Автор вважає, що розуміння КМА як особливої специфічної науки базується на таких поняттях: КМА моделі і методи, КМА засоби, акмеологічна епістемологія математики і кібернетики, акмеологічна епістемологія математики і кібернетики у її онтологічному сенсі.

Акмеологічна кібернетично-математична епістемологія (АКМЕ) - на теперішній час обмежується сферою КМА та АКМ моделями і методами, що вже розроблені та розробляються у математичній психології та у психологічній математиці та кібернетиці. АКМЕ розглядається автором в її філо- та онтогенетичному аспектах. Предметом АКМЕ - є генетичний аспект пізнання людини.

Акмеологічна праксіологічна  кібернетично-математична епістемологія використовується для побудови акмеологічно - психологічної кібернетично-математичної моделі людини та для акме- самопізнання.

            Основні функції кібернетично-математичної акмеології (психології) (КМА-П) як науки це: кібер- акме- псих діагностика, прогностика, управління, менеджмент та логістика. Кількісний підхід у КМА-П, як і у інших слабо формалізуємих науках, базується на кваліметрії (психометрії) та її методах. Всі акме- явища, сутності та причини - не визначені і варіативні, і тому повинні описуватися як випадкові події, величини, функції на основі традиційного математичного апарату: теорії ймовірностей та математично-статистичних методів, а також на основі мульти- множин, помічених матриць, багатовимірних розподілів ймовірностей, стохастичних графів, варіативних алгоритмів, математично-статистичних моделей і методів для акме- психологів тощо, але відповідно до сутності акме- психології. При цьому треба використовувати математичну інтерпретацію психологічних об’єктів дослідження. Задачі кібернетично - математичної (психологічної) акмеології (КМА-П) як науки, навчальної дисципліни, галузі психологічно-акмеологічної практики можна систематизувати наступним чином.

  1. Теоретичні задачі: вивчення історії; дослідження епістемології у її філогенетичному аспекті; здійснення порівняльного аналізу і узагальнення концепцій і моделей; прогнозування подальшого розвитку.
  2. Практичні задачі:
  • впровадження КМА-П моделей у акме- псих галузі: диференціальну, соціальну, педагогічну, інженерну, соціологічну, етнічну, загальну, експериментальну, гендерну, етасологічну тощо (тобто розробка КМА-П моделей і методів);
  • розробка нових та удосконалення розроблених адекватних КМА-П моделей і методів у різних додатках акме- (псих) знань;
  • впровадження КМА-П у якості навчальної дисципліни, тобто задачі методологічного обґрунтування необхідності і корисності застосування кібернетики і математики у психології та акмеології; задачі усвідомлення предмету і спеціальних методів КМА-П як науки; задачі змісту навчальної дисципліни;
  • розробка демонстраційних особливостей КМА-П інтерпретацій;
  • розробка КМА-П моделей, оцінка їх адекватності і корисності для використання на практиці за допомогою психологічно-акмеологічної кваліметрії;
  • систематизація КМА-П моделей і методів і представлення їх у вигляді зрозумілому для гуманітаріїв;
  • розробка КМА-П моделей і методів для акме- (псих) діагностики, прогнозу, управління
  1. Науково-дослідницькі задачі:
  • дослідження філогенезу розумової діяльності людини;
  • дослідження і вивчення математичної (кібернетичної) креативності людини

 у онто- ґенезі (наприклад, у психологів, акмеологів, кібернетиків, математиків  тощо);

  • дослідження проблеми «штучного інтелекту»;
  • дослідження методів комп’ютерної діагностики, управління та прогнозування можливої поведінки людини (комп’ютерна психопрогностика);
  • дослідження психо- акме вимірів (психологічної (акмеологічної)) кваліметрії (метрології);
  • дослідження задач психопрофілактики та узгодження конфліктів;
  • дослідження і вивчення математичного опису психологічних (акмеологічних) об’єктів.

            Методичний інструментарій дослідження КМА-П. Методичний інструментарій базується на: загально - наукових підходах у кібернетиці, математиці, психології, акмеології;  загально - наукових методах у кібернетиці, математиці, психології, акмеології, які доповнюються їх спеціальними методами; методах, що використовуються у КМА-П та «привласнюють» специфіку кібернетики, математики, психології, акмеології; методах інтерпретації та моделювання. Так, до загально - наукових методів мають відношення: теоретичний аналіз; узагальнення та систематизація наук даних; конструювання концепції і гіпотез та їх перевірка шліхом експериментів;викладання та оформлення теоретичних та емпіричних результатів у вигляді наукового звіту тощо.

            У психології (акмеології) загально - наукові методи доповнюються спеціальними психо- (акме) метричними, діагностичними, аналітичними, кореційними тощо методами, що розроблені у психології та акмеології.

            У математиці і кібернетиці загально - наукові методи конкретизуються і доповнюються спеціальними методами: математичної індукції - дедукції; аксіоматичної побудови теорії; доведення тверджень і наслідків; математичного аналізу; моделювання; аналітичних перетворень; числових розрахунків і алгоритмів редукції і апроксимації; представлення результатів дослідження у вигляді «кібер-математичного звіту».

            Інтерпретація - широко використовується у повсякденному житті людини у якості осмислення, пояснення, прозорості складних та супер складних об’єктів, явищ, властивостей. Взагалі інтерпретації з формальної точки зору являють собою встановлення відповідностей між об’єктами, що досліджуються, а їх наслідком є визначений синтез знань. Це особливо важливо для складних об’єктів та систем, якою є людина. Наукова інтерпретація - обмежується правилами, концепцією та принципами тих наук, де вона використовується. У акмеології використовуються акме- і не акме- інтерпретації, які можуть бути конкретні і не конкретні. Не конкретні інтерпретації називають  редукціонізмами.

            Редукціонізм (від лат. reductio – відсування назад, повернення до попереднього стану) – методологічний принцип, згідно з яким вищі форми матерії можуть бути повністю пояснені на основі закономірностей, що властиві нижчим формам, тобто зведені до нижчих форм, наприклад, біологічні явища – за допомогою фізичних і хімічних законів; соціологічні – за допомогою біологічних і т. д. Таке спрощення іноді дозволяє зрозуміти складні процеси.

            Редукціонізм може бути релігійний, фізичний або «лептонний», соціальний, кібернетичний, комп’ютерний, математичний, інформаційний тощо. Це пов’язано із застосування кібернетики, математики, комп’ютера, інформаціології, системного аналізу, інноваційних комп’ютерних технологій у психології і акмеології. Редукціоністські інтерпретації у науці - не коректні, іноді навіть шкідливі, тому що у них здійснюється підміна або неадекватне спрощення об’єктів пізнання. Але наукові інтерпретації можуть бути у цілому коректні, правильні і займати чільне (пристойне) місце у вивченні складних об’єктів пізнання. Тому вони допускаються у якості аналогій та «образних» порівнянь.

            Кібернетичний редукціонізм (КР) - пояснює функціонування психіки - функціональними системами мозку і КР відображається у вигляді функціональних схем, які прийняті у технічній кібернетиці, тобто кібернетичні конструкції затіняють психологічну сутність реальності, що вивчається і основна задача кібернетичної психології розуміється як кібернетичне зображення психіки.

            Математичний редукціонізм (МР) - проявляється у затулянні психологічної сутності реальності, що вивчається, і основна проблема математичної психології розуміється як математичне зображення психіки.

            Інформаційний редукціонізм (ІР) - пояснює психічні процеси як процеси прийому, переробки, зберігання та передачі інформації.

            Комп’ютерний редукціонізм (КР) - замінює проблему вивчення інтелекту людини - «штучним інтелектом» комп’ютера.

            У психології, акмеології  та їх додатках існують такі інтерпретації: психолого (акмеолого) - психологічні (акмеологічні): пояснюють психо (акме) феномени психологічними (акмеологічними) умовами та психолого (акмеолого)  - не психологічні (не акмеологічні).

            Наприклад, особливості поведінки, діяльності, активності людини пояснюють: цілями і мотивами, а також установками та соціальними диспозиціями, а інтенсивність відчуттів або латентний період сенсомоторної реакції пояснюють: інтенсивністю стимулу; а культурні проявлення і трудові досягнення пояснюють: умовами виховання і вроджено набутими (придбаними) інтелектуальними, креативними і соматичними особливостями.

            У кібернетиці та математиці та їх додатках застосовуються такі інтерпретації, що мають конституіруюче значення: кібернетико - кібернетичні та кібернетико - не кібернетичні; математико - математичні та математико - не математичні. Вони можуть здійснюватися за рахунок використання: математичної символіки (літерної, цифрової, формульної) - для позначення кількості і якості об’єктів; для лаконічного та однозначного представлення складних (довгих) та по різному розуміючих мовних конструкцій; математичних відношень та відображень об’єктів будь-якої природи, та операцій над ними; математичних методів підстановок, апроксимацій та наближених обчислень.

         У кіберакмеології інтерпретації мають «конституіруюче» значення, тобто без них Ка - не можлива. У КА інтерпретаціях необхідні взаємо відповідні АК та КА інтерпретації, а також потрібні АА (акмеологічно - акмеологічні), КК (кібернетично - кібернетичні) та ММ (математично - математичні) інтерпретації. Так, КА дослідження починаються з АА інтерпретацій, продовжуються АК, а потім КК та КА - інтерпретаціями, а закінчуються зворотними АА - інтерпретаціями. Наприклад, ММ - інтерпретація відображає різні засоби і способи математичних описів одного на інше, тобто «крапку» можна позначити: літерою будь-якого алфавіту; графічно на поверхні або у системі координат; таблично, як вектор числових значень. Дві «крапки» можна позначити: літерами, графіком, таблицею, а також додатково формулою відношень діз»юнкції або логічного «следования». Таким чином, особистість, як одна з психологічних (акмеологічних) сутностей людини може спочатку інтерпретуватися у вигляді системи психологічних (акмеологічних)  феноменів, ознаки яких можна спостерігати і кількісно оцінювати. Потім, для цих чинників підбираються  кібернетично - математичні метричні простори і відповідні вимірювальні шкали, у яких виконуються метричні виміри. У подальшому - результати вимірів обробляються за допомогою належних кібернетично - математичних процедур, наприклад, кореляційного, факторного аналізу. Після чого - результати обробки кореляційні плеяди або фактори, які є кібернетично - математичними конструктами, психологічно (акмеологічно) інтерпретуються. Нарешті, з цієї інтерпретації робиться висновок про психологічні (акмеологічні) особливості особистості конкретної людини або про особистостей у будь-якій соціальній суспільності.

          В наслідок проведеного дослідження автором розроблена кібернетично-математична акме- психологічна технологія до вивчення проблем людини на основі міждисциплінарного підходу із застосуванням принципів таких наук як праксеологія, акмеологія, кібернетика і математика. У подальшому планується реалізація запропонованого підходу до проектування кібернетично-математичної експертно-аналітичної ергономічно-ергатичної комп’ютерної системи з метою видачі рекомендацій зацікавленій особі у «побудові» на основі її потенційно-ресурсних можливостей і конструктивної мети гармонійного акме- шляху для досягнення нею творчих вершин життєдіяльності. Кібернетично - математична акмеологія (КМА) - це акмеологія, що використовує (заснована на) кібернетику і математику; це спеціальна акме- дисципліна, предметом якої є застосування кібернетично-математичних моделей і методів у акмеології.

Акмеологічна кібернетика і математика (АКМ)- це галузь кібернетики і математики, яка стимулюється акмеологічними задачами та застосовується для аналізу і обробки акмеологічних даних. У АКМ - проводяться дослідження по використанню кібернетики і математики для обробки результатів акме- досліджень.

Актуальною є проблема акмеологічності кібернетики, математики творчості, тому що математика і кібернетика народжені людською психікою і як наслідок їх можна розглядати як частину предметної галузі психології та акмеології. І у цій якості математика і кібернетика цікавлять психологію (акмеологію методично і генетично як засіб самопізнання і як наслідок народжений психікою. А генетичний аспект і створює предмет акме- (психо) математично-кібернетичної епістемології.

Автори вважають, що розуміння КМА як особливої специфічної науки базується на таких поняттях: КМА моделі і методи, КМА засоби, акмеологічна епістемологія математики і кібернетики, акмеологічна епістемологія математики і кібернетики у її онтологічному сенсі.

Акмеологічна кібернетично-математична епістемологія (АКМЕ) - на теперішній час обмежується сферою КМА та АКМ моделями і методами, що вже розроблені та розробляються у математичній психології та у психологічній математиці та кібернетиці. АКМЕ розглядається автором в її філо- та онтогенетичному аспектах. Предметом АКМЕ - є генетичний аспект пізнання людини.

Акмеологічна праксіологічна  кібернетично-математична епістемологія використовується для побудови акмеологічно - психологічної кібернетично-математичної моделі людини та для акме- самопізнання.

            Основні функції кібернетично-математичної акмеології (психології) (КМА-П) як науки це: кібер- акме- псих діагностика, прогностика, управління, менеджмент та логістика. Кількісний підхід у КМА-П, як і у інших слабо формалізуємих науках, базується на кваліметрії (психометрії) та її методах. Всі акме- явища, сутності та причини - не визначені і варіативні, і тому повинні описуватися як випадкові події, величини, функції на основі традиційного математичного апарату: теорії ймовірностей та математично-статистичних методів, а також на основі мульти- множин, помічених матриць, багатовимірних розподілів ймовірностей, стохастичних графів, варіативних алгоритмів, математично-статистичних моделей і методів для акме- психологів тощо, але відповідно до сутності акме- психології. При цьому треба використовувати математичну інтерпретацію психологічних об’єктів дослідження.

            Результатом дослідження, що здійснюють авторські колективи у зазначених Університетах і Академії - є проектування та реалізація (практичне впровадження) Кібернетично - акмеологічної експертно-аналітичної ергатично - ергономічної інформаційної системи, що комп’ютерно аналізує потенційно-ресурсні можливості сучасної людини з позицій інноваційної науки - людинології (людинознавства). В наслідок проведеного аналізу система формує паспорт особистості, що досліджується і видає в інтерактивному режимі рекомендації, технології, методики, поради щодо удосконалення акме- життєвого шляху життєдіяльності зацікавленій особі з питань - Самості: самовиховання, самоосвіти, самовдосконалення, самовизначення, а також відносно якості навчання і викладання, працевлаштування та гармонійного (якісного) життя.