28 Апреля 2019

«МЕЖЭТНИЧЕСКИЕ КОНФЛИКТЫ» - Инновационный аспект

Інновації міжетнічних "конфліктів"

 «МЕЖЭТНИЧЕСКИЕ КОНФЛИКТЫ» - Інновационный аспект


  1. Как влияет лексика конфликта на психику человека?

Влияет скорее не лексика, а порядочность и менталитет обладателя лексики!
2. Может ли лексика конфликта мотивировать человека на восстания, войны, 
протесты? Может и очень
даже сильно мотивировать!
3. Как СМИ используют психологические подходы для того, чтобы ра(с)зжигать 
войны? Используют нейро- психо- генетику, нейро- психо- казуистику, нейро-лингвистическое программирование, дианетику, нейро- биологическую лингвистику
и др. а главное недобросовестность!

 

Еще Лев Толстой писал:

«Сила правительства держится на невежестве народа,

и оно знает это и потому всегда будет бороться против просвещения.

Пора нам понять это»

 

            Тема актуальна и важна. И касается она не только разных этносов. Она имеет отношение и к разным категориям и группам людей, к разным партиям, да и ко всем людям, которые коммуникатируют.   Остановимся на СМИ, ее «лексике», заказах, ошибках и непонимании тех, кто пишет и главное, кто за ними стоит!

 

Начнем с Аврама Ноама Хомского (Avram Noam Chomsky ) — профессор лингвистики Массачусетского технологического института, крупнейший интеллектуал западной цивилизации, совершивший революционный прорыв в своей области. Философ, ученый, психолог, политический активист, борец против мирового насилия.

            Ноам Хомский составил список из 10 методов манипулирования человеческим сознанием, используемых политиками, властями и СМИ всего мира, в которых раскрывает реальные механизмы формирования «общественного согласия», всеобщего «одобрямса» среди населения.

  1. Отвлечение внимания.

Основным элементом управления обществом является отвлечение внимания людей от важных проблем и решений, принимаемых политическими и экономическими правящими кругами, посредством постоянного насыщения информационного пространства малозначительными сообщениями. Приём отвлечения внимания весьма существенен для того, чтобы не дать гражданам возможности получать важные знания в области современных философских течений, передовой науки, экономики, психологии, нейробиологии и кибернетики.

Взамен этому информационное пространство наполняется новостями спорта, шоу-бизнеса, мистики и прочих информационных составляющий, основанных на реликтовых человеческих инстинктах от эротики до жёсткой порнографии и от бытовых мыльных сюжетов до сомнительных способов лёгкой и быстрой наживы.

  1. Проблема — реакция — решение.

Создаётся проблема, некая «ситуация», рассчитанная на то, чтобы вызвать определённую реакцию среди населения с тем, чтобы оно само потребовало принятия мер, которые необходимы правящим кругам.

Например, допустить раскручивание спирали насилия в городах или организовать кровавые теракты для того, чтобы граждане потребовали принятия законов об усилении мер безопасности и проведения политики, ущемляющей гражданские свободы. Или вызвать некий экономический, террористический или техногенный кризис, чтобы заставить людей в своём сознании принять меры по ликвидации его последствий, пусть и в нарушение их социальных прав, как «необходимое зло». Но нужно понимать, что кризисы сами не рождаются.

  1. Постепенность.

Чтобы добиться принятия какой-либо непопулярной меры, достаточно внедрять её постепенно, день за днём, год за годом. Именно таким образом были глобально навязаны принципиально новые социально-экономические условия (неолиберализм) в 1980-х и 1990-х годах. Сведение к минимуму функций государства, приватизация, неуверенность, нестабильность, массовая безработица, зарплата, которая уже не обеспечивает достойную жизнь. Если бы всё это произошло одновременно, то наверняка привело бы к революции.

  1. Отсрочка исполнения.

Ещё один способ продавить непопулярное решение заключается в том, чтобы представить его в качестве «болезненного и необходимого» и добиться в данный момент согласия граждан на его осуществление в будущем. Гораздо проще согласиться на какие-либо жертвы в будущем, чем в настоящем. Во-первых, потому что это не произойдёт немедленно. Во-вторых, потому что народ в массе своей всегда склонен лелеять наивные надежды на то, что «завтра всё изменится к лучшему» и что тех жертв, которых от него требуют, удастся избежать. Это предоставляет гражданам больше времени для того, чтобы свыкнуться с мыслью о переменах и смиренно принять их, когда наступит время.

 

  1. Инфантилизация народа.

В большинстве пропагандистских выступлений, рассчитанных на широкую публику, используются такие доводы, персонажи, слова и интонация, как будто речь идёт о детях школьного возраста с задержкой в развитии или умственно неполноценных индивидуумах. Чем сильнее кто-то пытается ввести в заблуждение слушающего, тем в большей степени он старается использовать инфантильные речевые обороты. Почему? Если кто-то обращается к человеку так, как будто ему 12 лет, то в силу внушаемости в ответе или реакции этого человека также будет отсутствовать критическая оценка, что характерно для детей.

  1. Упор на эмоции.

Воздействие на эмоции представляет из себя классический приём нейролингвистического программирования, направленный на то, чтобы заблокировать способность людей к рациональному анализу, а в итоге — вообще к способности критического осмысления происходящего. С другой стороны, использование эмоционального фактора позволяет открыть дверь в подсознательное для того, чтобы внедрять туда мысли, желания, страхи, опасения, принуждения или устойчивые модели поведения. Заклинания о том как жесток терроризм, как несправедлива власть, как страдают голодные и униженные оставляют за кадром истинные причины происходящего. Эмоции — враг логики.

 

  1. Дебилизация населения.

Важная стратегия — добиваться того, чтобы люди стали неспособны понимать приёмы и методы, используемые для управления ими и подчинения их своей воле. Качество образования, предоставляемого низшим общественным классам, должно быть как можно более посредственным, чтобы невежество, отделяющее низшие общественные классы от высших, оставалось на уровне, который не смогут преодолеть низшие классы.

  1. Продвижение моды на посредственность.

Власти стремятся внедрять мысль о том, что модно быть тупым, пошлым и невоспитанным. Этот способ неразрывен с предыдущим, так как всё посредственное в современном мире появляется в огромных количествах в любых социальных сферах — от религии и науки до искусства и политики. Скандалы, жёлтые газеты, колдовство и магия, сомнительный юмор и популистские акции — всё это полезно для достижения одной цели: не допустить, чтобы люди имели возможность расширить своё сознание до бескрайних просторов реального мира.

  1. 9. Культивация чувства вины.

Ещё одна задача — заставить человека уверовать в то, что только он виновен в собственных несчастьях, которые происходят ввиду недостатка его умственных возможностей, способностей или прилагаемых усилий. В результате вместо того, чтобы восстать против экономической системы, человек начинает заниматься самоуничижением, обвиняя во всем самого себя, что вызывает подавленное состояние, приводящее, в числе прочего, к бездействию.

  1. Отличное знание человеческой натуры.

За последние 50 лет успехи в развитии науки привели к образованию растущего разрыва между знаниями простых людей и сведениями, которыми обладают и пользуются господствующие классы. Благодаря биологии, нейробиологии и прикладной психологии система получила в своё распоряжение передовые знания о человеке в области как физиологии, так и психики. Системе удалось узнать об обычном человеке больше, чем он сам о себе знает.

Это означает, что в большинстве случаев система обладает большей властью и в большей степени управляет людьми, чем они сами.

 

            Дещо з авторських досліджень стосовно інформаційної безпеки на якій базуються «МЕЖЭТНИЧЕСКИЕ КОНФЛИКТЫ»: ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА: КОНЦЕПЦІЯ ТА ПРНЦИПИ

 

            Проблема інформаційної безпеки вельми актуальна, супер складна і напрочуд заплутана, а скоріше «захована, закрита, затаємничена, завуальована». І це тому, що комусь?! – це дуже потрібно.

            З нашого аналітично-експертного аналізу, як і з більшості світових науково-емпіричних досліджень, можна зробити наступні висновки:

  1. Існують відомі узагальнені засоби впливу управління людьми.
  2. Існують люди, яким це дуже потрібно.

Наприклад, стосовно п.1 це такі впливи: військовий; економічний; генний (протоплазматичний); організаційно-структурний; хронологічно-історичний; ідеологічний; духовно-світоглядний; психо-тропний.

            Розглянемо (коротко) першу проблему.  Інформаційна безпека (ІБ) тісно пов’язана з інформаційною зброєю (ІЗ) проти людства, а ІВ – з  інформаційною війною (ІВ).

            ІВ – має сім основних видів: Кожен наступний на один-два порядки ефективніший за попередній.
                Перший — технологічно-силова війна, найпримітивніший спосіб зміни поведінки. Досягається за допомогою кам’яних сокир, мечів, списів, вогнепальної зброї, літаків, ракет, лазерів, радіоелектронних засобів тощо. Спосіб доволі дорогий і ризикований. Наприклад, США завоювали Ірак, а тепер не знають, як із нього вийти. Те ж саме з Росією в Чечні.
                Економічна війна значно ефективніша й водночас безпечніша. Це всілякі економічні санкції, ”чесна приватизація”, ”безкорисна економічна допомога”, пограбування через підкуп державного апарату. Згідно з оцінкою ділового журналу ”Мысль”, на дешевому розпродажу України Кучма ”заробив” $1,5 млрд. Раніше це назвали б ”економічним злочином в особливо великих розмірах”, що передбачало смертну кару.
                Прихований геноцид — це зброя третього рівня ефективності. Йдеться про руйнування генофонду шляхом масованого просування алкоголю, тютюну, наркотиків. А ще штучні харчові добавки, генетично модифіковані продукти, сумнівні фармацевтичні препарати. Додайте підрив традиційної культури харчування — ”Макдональдзи” тощо. Сила такої зброї криється в її непомітності та дешевизні. Більш за те — на тютюновому, алкогольному, фармацевтичному й наркотичному геноциді заробляють величезні гроші. Держава бездіяльна, бо є у цій війні бізнес-партнером.
                Організаційна війна починається з насаджування супротивникові ворожих для нього структур. Усілякі ”благодійні фонди розвитку науки та освіти” — це зазвичай технологічне шпигунство й викачування мізків. На складнішому рівні — нав’язування країні дефективної системи управління. Наприклад, з погляду науки менеджменту й здорового глузду, наша нинішня політична система є абсурдом. Це очевидно кожному, хто знає, що таке ділова структура. Ця ”незалежна держава” не має сформульованої конституційної мети. Начальство — від президента до сільського голови — не несе персональної відповідальності за плоди свого керівництва. Їхня зарплата не залежить від досягнутих результатів. Контролюючі органи є кишеньковими, бо не обираються громадою, а призначаються тими, кого вони повинні контролювати.

Інформаційна війна — це масоване просування іншою країною вигідної інформації та замовчування невигідної. Брехливе пояснення поточних подій. У результаті народ втрачає уявлення, що навколо нього відбувається, перетворюється на зомбі. Ефективність цього виду зброї ілюструє дивовижний факт добровільного ядерного роззброєння України. Інший приклад — масова істерія навколо Чорнобильської катастрофи. Як тепер виявилося, понад 90% постраждалих померло не від радіації, а від штучно створеної радіофобії, примусового переселення з рідної землі та руйнування сільських громад. Насправді ж дещо підвищений радіаційний фон є навіть корисним для здоров’я, оскільки підстьобує природний імунітет.
                Хронологічна війна ще ефективніша. Це перекручення історії, руйнування колективної пам’яті та зв’язку поколінь. Що глибша пам’ять народу, що більше за його плечима поколінь предків — то він сильніший. Хроновійна блокує доступ до енергії славного минулого і перекриває майбутнє. Під час неї викрадають старожитності, руйнують пам’ятники, оскверняють святині, фальсифікують історичні документи, очорнюють національних героїв. Хто порахує, у скільки мільйонів життів обійшовся Україні московський міф про ”спільну колиску” та ”добровільне возз’єднання”? Або привласнення Московією нашої історичної назви — Русь? Хронологічна зброя тримає людину в покорі шляхом переконання, що її предки завжди були рабами. Тож їй не лишається нічого іншого, як змиритися й залишатися рабом. Людина перестає навіть думати про опір.
                Духовно-світоглядна війна — це застосування духовної зброї. Витончений пілотаж, найвищий рівень ефективності. Для ведення такої війни достатньо невеликої згуртованої групи вольових і розумних людей. Могутність духовної зброї полягає в насаджуванні народу збочених життєвих цінностей, руйнуванні мотивації до життя. Вона викривляє уявлення про добро й зло, правду й брехню, красу й потворність, життя й смерть. Головний удар спрямовується на руйнування уявлень про справжню природу людини. Згідно з народною традицією та Євангелієм, людина є втіленою духовно-божественною сутністю, подобою Творця. Вона розвивається шляхом палінгенезії-реінкарнації, тобто багаторазового земного втілення, вдосконалюючи себе та навколишній світ. Що залишить після себе людина, те й отримає в наступному втіленні. ”Світ після нас має стати кращим!” — гасло людей, які дотримуються такого світогляду. Натомість під час духовної війни фальсифікують священні тексти й нав’язують переконання, що людина — лише біоробот. Живе визначений час, вмирає й на цьому її земне існування закінчується. Як наслідок маємо популярне гасло ”Після нас хоч потоп!”, байдуже ставлення до дітей, культури й природи.
                Сучасні війни зазвичай є тотальними. Тобто такими, що водночас охоплюють усі сім рівнів бойових дій. При цьому головні зусилля дедалі більше переносяться у сферу духовно-інформаційну. Ви змушені дивитися по телевізору агресивність і несмак? Бачити навколо себе молодих людей, одягнутих, як бомжі, бо така євромода? Не дивуйтесь — це тотальна війна.
                У ній можна перемагати. Але все починається з перемоги у війні духовній. Треба очистити людську свідомість від бруду, страху та помилкових стереотипів, щоб у душах засяяло сонце. Це відкриє шлях до відновлення родової пам’яті та відвоювання інформаційного простору.

ІЗ – є складовою узагальнених засобів управління Людьми і Світом.

  1. Світоглядний, хронологічний, фактологічний (інформаційна зброя);
  2. Економічний, геноцидний, військовий (матеріальна зброя).

Тобто ІБ – повинна враховувати поняття ІИ, ІЗ та «вміти» протидіяти, боротися з ними на основі відповідних інноваційних технологій (high tech), методик, інструментарієв. І головне «розуміти» та протидіяти таким поняттям «Оргії Гуманізму», що базуються на наступному:

  1. Генеральний постулат «Гуманістів» - це «Безбожие».
  2. Гомосеки («морально не стійкі гомосексуалисти»), Геи.
  3. Педофіли.
  4. Родинні браки,
  5. Офіційне вживання наркотиків (маріхуана, кокаїн, опіум, морфін, героїн, мета дон: мета донові програми ).
  6. Полігамія («Шведська сім»я»).
  7. Відкритий онанізм на вулицях.
  8. Євтаназія (вбивство старих і хворих).
  9. Діти здають батьків у Дома престарілих.
  10. Публічні Дома (Дома терпимості, розпусти).
  11. Порно- фільми, журнали.
  12. Інтернет з демонізмом, агресією та насильством (для одноклитинних).
  13. Комп»ютерні ігри - дозволяють подолати «отвращение» до вбивства (формуэться маса запрограмованих вбивць). Йдеться самопрограмування на секс, насильство, агресію.
  14. Електроний концтабір (електронні гроші, щоб тримати людей на «поводку»).
  15. Офіційно дозволені до вживання наркотики: алкоголь, куріння, а також нецензурщина.
  16. Пропаганда «безпечного сексу» у школах.
  17. Екстремальний спорт.
  18. Людей залучають до Вуайеризма («подглядівание в замочную скважину чужой спальни»); Эксгибионизма («прилюдное обнажение»); Монстрофилии («патологическая любовь к уродству»); Педофилии; Копрофагії («поедание екскрементов»); Антропофагии («поедание людей»).
  19. Садомазохизм.
  20. Мужеложество.
  21. Мас-культура, попса, рок.
  22. «Патриотизм» = Схованка для негідника, Нація, Націоналізм, національна культура, мова - це фашизм!
  23. Толерантність (tolero, tolerans, tolerantia - лат - «терпение, переносить, терпеть, сдерживать, поддерживать»). Термін введений у 1953 р. П.Медоваром.

«Імунологічна відсутність або ослаблення іммунологічної відповіді на даний антиген при зберіганні імунореактивності організму до всіх інших антигенів», тобто «терпимость» імунної системи організму. Таким чином «самим толерантним організмом треба вважати тот, який повністю «поражен» раковими метастазами».

Дом терпимости, Терпимость ко греху. (Биологический энцеклопедический словарь. - М.- 1995).

  1. Статева толерантність:
  • дозволена офіційна регістрація одностатевих шлюбів у Німеччині, Швеції, Норвегії, Ісландії, Нідерландах, Франції, Бельгії, Данії, у декотрих штатах США;
  • в Даніії - гомосекам і лесбіянкам дозволено «усіновление» детей;

(gay - good as you = такий же гарний, як і ти).

  • в Голандії - узаконені: маріхуана, галюціногени, єкстазі тощо;
  • в Англії - «венчают» у церквах содомістов (Содом - статеві збочення);
  • в Швейцарії дозволені родинні шлюби (інцест);
  • у багатьох школах США - організовани клуби геїв, лесбіянок і тих хто їм співчуває;
  • перверзія;
  • статевий «эбьюз»;
  1. Толерантність у культурі: «Рок - Секс - Наркотики», Психоделічні наркотики, культура вживання ЛСД, галюцігени.
  2. Пропагується «Нелепая» мода + «Неопрятность» (на рівні старечного «слабоумия - деменції»): «прорехи в джинсах», «художньо розірвані п»ятки на чулках», трьох добова щетина, волосся дибом, «в ухе масса серьожек», пропаганда шоу толстяків, сині чуби, чорні ногті, «вибриті на головах дорожки, «юбки з перекошеним подолом», пірсинг в пупке. Лікарі вважають це клінічними сипмтомами (порча образа). Це буває при вельми серьозних душевних розладах. Це властивість психіатрично хворих-хроніків, як у хворих трихотлломанією, що вважається тяжким невротичним «розстройством».

Демонстрація «неряшества», «уродста», «не пристойность моді» - диктує стиль поведінки. А стиль поведінки напряму пов»язаний з внутрішньою сутністю людини. Людина звикає до юродства, як до нової норми. Це полісимптомний душевний розлад, колективне «слабоумне або деменція».

Цим опікуються - «Стилисти життя»: кутюр»е (модельери, модистки, закройщики, портніе), Телереклама, Естрадні артисти, популярні телеведучі

  1. П»ють на вулицях з горла пиво, кока-колу тощо, жують на вулицях.
  2. Телемоделювання, програмується тероризм через комп»ютерні ігри.

У кіно, телебаченні, ЗМІ пропагується «Єкшен» - Action («нарезка»). Тобто, щоб усього було потрохи: Пиво + гроші + Вбивства.

Це провокує: полеву поведінку, розірваність свідомості, емоційне отупіння, амнезію, істероїдніст (істеричний психоз).

  1. Запроваджений промискуитет - Секс- зв»зки без рахунку і розбору.
  2. Кодифікація (чипізація) людини з метою приналежності до світового товариства.
  3. Руйнування родинних зв»язків, (Сім»я - Родина: заважає).
  4. Цілеспрямоване розщеплення масової свідомості.
  5. Використовується психотропна зброя - для руйнування мозку (генерується масовий психоз, «беснование», народжується «сокрушительная» агресія, виховується душевна тупість). Народжується - Гебоїдна психопатія. Доброчинність «низводится до рівня пороку». Виховується: садистські «пристрастія», щізоїдні інфантипи.
  6. Евгеніка (позитивна, негативна) - ДисГеніка - для якісної деградації людського генофонду.
  7. Привівки проти розмноження.
  8. Татуіровки та багато іншого.

Можна зробити попередні висновки стосовно поняття ІБ.

ІБ повинна бути налаштована на розробку технологій, що протидіють таким видам ІЗ (перелічені у відповідності з підвищенням її пріоритетів):

  1. Військова (воєнна) зброя.
  2. Психотропна, НЛП, психогенна, псих- мозкова зброя.
  3. Генетична зброя.
  4. Фінансово – економічна зброя.
  5. Організаційна зброя.
  6. Інформаційна зброя.
  7. Хронологічна зброя.
  8. Духовно – світоглядна зброя.

 

   Таким чином, можна сказати, що Концепція загально-національної  безпеки полягає в:

  • Сильній національній армії;
  • Антинаркотичнійній національній політиці;
  • Вступу до Ассоціації Сильних Партнерських Країн;
  • Потужна національна кредитно-фінансова система;
  • «Порядні» та якісно-незалежні національні ЗМІ;